На базі Криворізької спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для глухих дітей 23-24 листопада 2011 року проведено III Всеукраїнський науково-практичний семінар «Білінгвальне навчання нечуючих дітей в контексті дитиноцентризму», організаторами якого були як згадана школа, так і:
-          Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України,
-          Інститут спеціальної педагогіки НАПН України,
-          Управління освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації,
-          Українське товариство глухих,
-          Українсько-Канадський альянс для глухих і слабочуючих,
-          Об’єднання нечуючих педагогів.
Робочими мовами семінару були українська та українська жестова мови.

Програмою семінару було передбачено в перший день його роботи:
відвідування уроків та занять:
-          урок у 2 класі «Я і Україна» (вчитель Ларіна Л.А.);
-          урок української жестової мови в 7-А класі (вчитель Васіч О.О.);
-          заняття в слуховому кабінеті з учнями 3 класу (вчитель-дефектолог слухового кабінету Лучко Л.В.);
-          інтегрований урок математики та інформатики в 5 класі (вчитель Кобилянська О.І.);
-          заняття факультативу «Людина і світ професій в 10 класі» (вчитель Назаренко В.Г.);
-          психологічний тренінг з професійного самовизначення старшокласників (практичний психолог Грішина О.В., соціальний педагог Сінчук О.А.);
-          індивідуальне заняття з розвитку слухо-зоро-тактильного сприймання мовлення та формування вимови в 4 класі (вчитель Гончарова Л.В.);




пленарне засідання.
Другого дня продовжувалося пленарне засідання, після чого був проведений показовий урок-тренінг з УЖМ «Портрет людини» (науковий співробітник лабораторії вестової мови Інституту спеціальної педагогіки НАПН України). Семінар завершився круглим столом на тему «Обмін досвідом роботи» та підведенням підсумків роботи семінару.
Теми доповідей, озвучені під час роботи пленарного засідання були різноманітні і відображали актуальність, зміст, методику і прогресивність двомовного навчання. Зокрема на пленарному засіданні виступили:


     Від МОНмолодьспорту Лабайчук Г.Ф., науковий співробітник відділення засобів навчання і новітніх технологій в освіті Інституту інноваційних технологій та змісту освіти МОНмолодьспорту  з темою «Організаційно-правові засади функціонування спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів в сучасному правовому полі». У доповіді Лабайчук Г.Ф. підкреслила, що у зв’язку з ратифікацією Україною Конвенції ООН «Про права інвалідів» та чинністю законодавчих освітніх документів МОНмолодьспорт удосконалив стратегічні завдання державної політики щодо дітей з особливими потребами; акцентувала увагу на доцільність співпраці з громадськими організаціями, зокрема УТОГ; повідомила про те, що нове Положення ПМПК знаходиться в стадії розробки;  закликала присутніх удосконалити на місцях роботу з батьками дітей глухих та зі зниженим слухом.

Кульбіда С.В., завідувач лабораторії жестової мови Інституту спеціальної педагогіки НАПН України, доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник з темою «Концептуальні положення білінгвального навчання нечуючих». Широко розкрила зміст і актуальність білінгвального навчання, представила до уваги суть медичної і соціокультурної концепції на глухоту; розкрила погляди на роль освіти, у якій ключове місце займає дитина як особистість, а не як індивід. У зв’язку з чим, звернуто увагу на застосування сучасних інноваційних підходів та технологій, яким є двомовне навчання і які б сприяли якнайповнішому розкриттю особистісного потенціалу нечуючої дитини.



Луценко Л.М., директор Криворізької спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для глухих дітей: тема доповіді «Криворізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат для глухих дітей на зламі тисячоліть». З любов’ю до своєї школи та педагогічного колективу Любов Миколаївна розповіла про внесення інноваційних розробок у навчально-виховний процес з точки зору визнання вихованців такими, якими вони є; наголосила на тому, що колектив працює на створення в школі жестомовленнєвого середовища, в умовах якого може активно формуватися нечуючі особистість як білінгв; показала відеофрагмент інтерв’ю, взятому місцевим телебаченням, і в якому висвітлюються проблеми чуючих батьків, у родині яких зростають глухі діти.

Чепчина І.І., перший заступник голови Центрального правління Українського товариства глухих з темою «Нечуюча дитина в концептуальних напрямах діяльності Всесвітньої федерації глухих». У цій доповіді було висвітлено зміст законодавчих документів як міжнародного співтовариства. Так і української держави, які стосуються двомовного навчання нечуючих дітей та їхнього права на отримання освіти доступною мовою навчання – жестовою. Ірина Іванівна чітко назвала статті зазначених документів, відповідно до яких має будуватися навчально-виховний процес нечуючих дітей.


Адамюк Н.Б., аспірант лабораторії жестової мови Інституту спеціальної педагогіки НАПН України: у доповіді «Основні вимоги до якісного проведення уроків УЖМ» розкрила чинники: негативні і позитивні, які неминуче з’явилися з уведенням нового предмету «УЖМ» у шкільний реєстр; акцентувала увагу на помилки при проведенні уроку та розкрила вимоги до його якісного проведення.

Єжова Т.Є., канд. пед. наук, старший викладач кафедри соціальної педагогіки та корекційної освіти Інститут психології та соціальної педагогіки Київського Університету ім. Бориса Грінченка з темою «Актуальні питання соціальної реабілітації дітей з порушеннями слуху», у якій висвітлювались особливості корекційної-розвиткової роботи у позакласний час, проблеми профорієнтації та зростання.



Савченко О.О., голова правління Українсько-Канадського Альянсу для глухих і слабочуючих, завідувач відділу з розвитку слуху і мовлення спеціальних засобів навчання Центру слухової реабілітації  «Аврора», канд. пед. Наук з темою «Використання спеціальних технічних та комп’ютерних програмних засобів у білінгвальному навчанні глухих дітей» зосередив увагу на необхідності та важливості використання спеціальних засобів навчання, які дають можливість повноцінно представляти інформацію через предметну наочність, електронні посібники, аудіо-відео матеріали, інтернет та передавати за допомогою конспектування, субтитрів і комп’ютера.

Лук’янова С.П., заступник директора з навчально-виховної роботи НВП «Універсал» УТОГ м. Полтава. Тема «Особливості поринання в українську жестову мову на курсах для початківців», у якій наголосила на необхідності підвищення статусу української жестової мови; зазначила, що за сприяння УТОГ та лабораторії жестової мови НАПН України на даному етапі відбувається більш ґрунтовна підготовка перекладачів української жестової мови.



Воробель Г.М., директор Хмельницького загальноосвітнього навчально-виховного закладу «Школа-дитячий садок» для дітей з порушеннями слуху. Тема доповіді: «З досвіду роботи навчально-виховного закладу «Школа-дитячий садок» для дітей з порушеннями слуху в умовах білінгвального навчання», у якій висвітлено досвід роботи Хмельницького загальноосвітнього навчально-виховного закладу «Школа-дитячий садок» для дітей з порушеннями слуху; висловлено переконання, що навчання має відбуватися жестовою і словесною мовами, що сприятиме забезпеченню доступу до розуміння оточуючого.

Сохацький Ф.М., проректор з науки та міжнародних зв’язків Вінницького соціально-економічного інституту Університету «Україна», доктор фізико-математичних наук з темою «Особливості надання вищої освіти особам з вадами слуху», яка була присвячена висвітленню досвіду надання вищої освіти особам з вадами слуху за спеціальностями «Документознавство та інформаційна діяльність», «Здоров’я людини»; зазначалося, що з-поміж 1500 студентів навчаються 100 чоловік з особливими потребами, з них з порушеннями слуху – 30 студентів.



Васильєва К.І., старший викладач Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди з темою «Досвід викладання жестової мови у Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди», де висвітлила основні здобутки у викладанні ЖМ в університеті; зазначила, що в університеті викладається курс «Основи сурдоперекладу», який має такі складові: історія розвитку дактилології, дактилологія, жестова мова; діє гурток «Невербальні засоби комунікації», на засідання якого запрошують людей, які пов’язані зі світом нечуючих.

Каменська Н.М., Президент Об’єднання нечуючих педагогів, головний редактор газети Українського товариства глухих «Наше життя» у доповіді «Діяльність Об’єднання нечуючих педагогів у стратегії розвитку білінгвального навчання». розповіла про напрями діяльності ОНП, здобутки та надбання лабораторії жестової мови НПН України разом з ЦП УТОГ, практичну користь у впровадженні білінгвального навчання в наступному семінарі надаватимуть такі друковані видання: посібник «Дитина зі світу тиші», збірники наукових праць «Жестова мова й сучасність»,кубики плакати, авторські програми та ін.



Курзіна М.О., вчитель жестової мови вищої категорії Миколаївської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для дітей з порушеннями слуху у доповіді «Вивчення предмету «УЖМ» одна з умов якісної інтеграції нечуючої дитини у суспільство» наголосила на необхідності формування особистості глухого як вільного, повноправного громадянина; розповіла про досвід проведення інтегрованих уроків з психологом, проведення уроків-подорожей; обговорення ЖМ правил етикету, обирання подарунка мамі на День народження та ін.

Кобель І.Г., старший викладач кафедри загальної та спеціальної педагогіки Українського Католицького Університету, доктор філософії, канд. пед. наук. Тема його доповіді «Сім запитань до батьків, які виховують глуху дитину». висвітлювала досвід навчання глухих у США; «Я глухий і я пишаюся цим» - відома цитата, яка повинна стати запорукою успіху у житті нечуючих людей.



Коваль А.А, директор приватного підприємства м. Вінниці, батько нечуючої дитини у дзвінкій тиші виступив з доповіддю на тему «Досвід освітнього розвитку нечуючої дитини очима чую чого батька», де простими і дохідливими словами розповів про те, як він прийшов до розуміння того, що треба знати і поважати мову і культуру своєї дитини не тільки для того, щоб як батькові спілкуватися з нею мовою жестів. а щоб і дитина визнала його в повному розумінні слова батьком і за його допомогою могла вільно інтегруватися у світ чуючих.  «Мабуть Бог зробив мою дочку нечуючої лише для того, щоб я пізнав світ Глухих і допомагав Глухим» - сказав Андрій Андрійович.


     Урочистою подією на семінарі стало нагородження Галини Лабайчук та Любові Луценко найвищими нагородами "За заслуги" Центрального Правління Українського товариства глухих за багаторічну плідну співпрацю, пов'язану з якісним розв'язанням проблем навчання та виховання осіб з порушеннями слуху.



Відкритий урок УЖМ (Адамюк Н.Б.)

Резолюція семінару