Головна » 2011 » Вересень » 15 » Участь співробітників у міжнародній діяльності (Конгрес Всесвітньої Федерації Глухих у ПАР)
18:06
Участь співробітників у міжнародній діяльності (Конгрес Всесвітньої Федерації Глухих у ПАР)

 
Чотири роки тому, в Іспанії, на 15-й Генеральній асамблеї ВФГ, було прийнято рішення про проведення наступних міжнародних заходів: 16-ї Генеральної асамблеї та 18-го Конгресу Всесвітньої федерації глухих, у Південно-Африканській Республіці, в місті Дурбан.
До складу нашої  групи, яка вилетіла до ПАР, входили також  голова Львівської обласної організації УТОГ В.В. Балдига і представник Білоруського товариства глухих — заступник голови БелОГ А. С. Нікітін.
Під час пересадки в аеропорту міста Йоганнесбург відбулася неочікувана зустріч. Коли нашу делегацію провели в кімнату для тих, хто потребує допомоги в супроводі на території аеропорту (в зарубіжних аеропортах є для цього спеціальні служби), ми зустрілися тут з родиною Андерсонів. Йорк Андерсон знайомий нам з часів першої зустрічі в Австрії, коли він здав свої повноваження президента ВФГ після роботи у цій організації (з 1983 по 1995 р.р.). Зараз йому 81 рік, але, як і раніше, він дієздатний і активний, все чудово пам'ятає. Йорк розказував, що вони з дружиною зараз на пенсії. В останні роки перед пенсією він працював у Галлодетському університеті. Як професора глухознавства, його і після виходу на пенсію часто запрошували на роботу за контрактом. В теперішній час Йорк активно співпрацює з ВФГ, а саме в юридичній комісії із внесення поправок до Статуту ВФГ — в цій справі у нього великий досвід.
Із ілюмінатора аеробуса пробували розглянути, яка ж вона, Африка. Внизу видно було суху жовту траву (в ПАР зараз зима, найхолодніший місяць — липень), будинки, які стоять далеко один від одного, і гори дивного чорного кольору, що нагадують вугільні терикони Донбасу.
Прибули на місце проведення найбільшого форуму глухих — до міста Дурбан. Його назва на мові місцевого народу зулу означає «місце у гавані». Назва ця повністю виправдана, оскільки Дурбан — це найбільший порт Африки, розташований на березі Індійського океану. Це молоде місто, третє за величиною в ПАР. В Дурбані проживає близько 3,5 млн. чоловік. Крім того, він цікавий для туристів завдяки високому рівню інфраструктури і сервісу, теплій океанській течії і пляжам. Саме місто побудоване у сучасному стилі, але в центрі міста зустрічаються будинки колоніальної епохи. Чистота і доглянутість у Дурбані — і будинків, і проїзної частини, і тротуарів, викликають щире захоплення.
Більша частина делегатів проживала в готелі «Хілтон», біля якого розташована величезна будівля — Міжнародний центр конгресів, який був побудований у 1997 році. У його відкритті брав участь президент ПАР — Нельсон Мандела (в ПАР і по телебаченню і у місті всюди портрети і плакати з його зображеннями — першого чорношкірого президента дуже поважають в країні).
В цьому великому центрі протягом двох днів: 16 — 17 липня, проходила 18-та Генеральна асамблея ВФГ, на якій делегати із різних країн обговорили роботу Всесвітньої організації глухих за 4 минулі роки і план дій на наступний період. Тут же, з 18 по 24 липня, відбувся 16-й Конгрес ВФГ, на якому працювали секції по різноманітних напрямках, пов'язаними з культурою глухих.
Напередодні Генеральної асамблеї 15 липня відбувся семінар Генеральної асамблеї ВФГ, на який були запрошені постійні члени ВФГ — офіційні делегати на Генеральній асамблеї. Мета семінару — ознайомитися з Конвенцією ООН про права інвалідів, а також дати можливість делегатам ознайомитися з усіма членами правління і з питаннями, які будуть розглянуті на Генеральній асамблеї, зокрема, з правками до Статуту ВФГ, щоб полегшити процес прийняття нагальних рішень під час проведення Генеральної асамблеї ВФГ.
Відкриваючи семінар, президент ВФГ Маркку Йокінен привітав делегатів, які прибули із 57 країн світу. Потім член Ради ВФГ Джозеф Мюррей (США) провів огляд Конвенції ООН про права інвалідів, особливо відзначив такий момент, як право на використання жестової мови у всіх сферах життя, зокрема — у навчанні. Було звернуто увагу і на визнання культурної самобутності співтовариства глухих у кожній країні. Мюррей — молодий професор Галлодетського університету, пояснив, як слід інтерпретувати Конвенцію, використовувати її положення на практиці у законодавстві, програмах, проектах.
Почесний президент ВФГ Лііза Кауппинен у своєму виступі окреслила практичні аспекти «впровадження» положень Конвенції в життя глухих різних країн.
Після перерви виступив виконавчий директор Міжнародного альянсу інвалідів Стефан Трьомел з інформацією про механізм проведення міжнародного моніторингу з дотримання положень Конвенції ООН і про процес складання державного звіту і паралельних звітів неурядових організацій. Після цього було дуже бажаючих задати питання доповідачу. Багато хто цікавився у нього, чому його організація відмовляється фінансувати програми глухих, допомогає в основному інвалідам-колясочникам. Пан Трьомел пообіцяв в майбутньому врахувати ці зауваження в роботі.
Після цього на сцену піднявся Джозеф Мюррей і сценарій пішов по іншому руслу: він окреслював ті чи інші ситуації і формулював питання, а Трьомел давав розгорнуті коментарі. Тема — роль Комітету Конвенції з прав інвалідів, форми співпраці з національними організаціями глухих.
Цей Комітет збирається в Женеві два рази на рік протягом тижня — в травні-квітні і вересні. Поки в Комітеті 18 членів, що представляють країни, які ратифікували Конвенцію. Всі — інваліди, але відсутні глухі. Джозеф Мюррей визначив ціль: добитися, щоб у 2012 році кілька глухих були введені до складу Комітету Конвенції з прав інвалідів.
Далі делегати обговорили зміни до Статуту ВФГ, які підготовили члени юридичної комісії ВФГ. Цю частину засідання вели Маркку Йокинен і член Ради ВФГ — Феліціано Сола Ліміа (Іспанія). Перший повідомив, що після тривалої і напруженої роботи з пропозиціями відносно змін проект Статуту пройшов необхідну експертизу в Фінляндії відповідно до фінського законодавства. Це означає, що існують певні обмеження, які треба врахувати при внесенні змін до Статуту ВФГ.
Було дуже цікаво спостерігати виступи делегатів під час дискусії. Так, кандидат в президенти ВФГ Тєррі Рілей за три дні двадцять один раз виходив на сцену з пропозиціями із внесення змін до Статуту. Підкралась підозра, що це був його спосіб рекламувати себе у якості кандидата в президенти ВФГ.
На завершення семінару Ханне Квітаер (Норвегія), описала ситуацію з фінансами ВФГ, запропонувала делегатам подумати відносно збору коштів, адже левову долю доходів забезпечують уряд Фінляндії і Фінська асоціація глухих, але так довго продовжуватися не може.
Було помітно, що місце проведення Конгресу ВФГ має велике значення для глухих Африки: адже в залі майже 50% присутніх складали представники цього континенту. Серед них найактивніший — президент Угандської організації глухих Амброз Мурангіра, він ще в Мадриді проявив активну діяльність на заходах, в результаті чого його потім часто запрошували в скандинавські країни на навчальні семінари. В Дурбані він виступив з доповіддю про реалізацію Конвенції ООН в Африці. Цікаво, що жестова мова в країні Уганда визнана офіційно. Рішення щодо глухих не приймаються без врахування думки національної організації глухих. Учасники семінару дуже тепло сприймали виступи молодого, доброзичливого, завжди усміхненого Амброза.
Потім знову на сцену вийшов Джозеф Мюррей з інформацією про перспективні напрями в роботі ВФГ на період 2011-2015 рр. Один із основних напрямів має пріоритет — це освіта глухих з використанням жестової мови у відповідності з Конвенцією про права інвалідів. Джозеф Муррей в останні роки плідно працює в якості представника ВФГ в ООН, в результаті чого він має можливість знаходити гранти для діяльності ВФГ на наступні 4 роки. Також, Джозеф Мюррей висунув свою кандидатуру в президенти ВФГ, тому його виступи всі сприйняли як програму діяльності майбутнього президента. Серед трьох кандидатів Мюррей був найбільш підготовленим в плані програми, іміджу і агітаційної роботи (в перший же день були видані всім рекламні буклети і значки).
        Напередодні вечора на семінар прибув старий добрий друг УТОГ — пан Василь Панев, президент Болгарського союзу глухих. Панев в колах ВФГ — людина дуже відома, 24 роки він обирався віце-президентом цієї організації.
Робота Генеральної асамблеї ВФГ на протязі двох днів була дуже напруженою. Вранці всі делегати виходили із готелю і повертались дуже пізно.
У перший день 18-й Генеральної асамблеї ВФГ присутніх привітали президент ВФГ Маркку Йокінен, президент асоціації глухих ПАР і депутат парламенту цієї країни — Вільма Ньюхаудт-Дручен та інші офіційні особи.
Після цього пройшла перекличка делегатів. Всього на Генеральну асамблею прибули 114 делегатів із 73 країн світу (для порівняння: на попередній ГА в Іспанії були представники 86 країн, таке зменшення їх числа можна пояснити тим, що ПАР в географічному плані розташована дуже далеко).
Для української делегації було приємно побачити виступ на Генеральній асамблеї Дебри Рассел — нашого гарного друга і партнера з українсько-канадських проектів. Напередодні тут же, в Дурбані, на конгресі Всесвітньої асоціації перекладачів жестової мови Дебру Рассел одноголосно вибрали президентом Міжнародної асоціації перекладачів жестової мови. Пані Дебра звернулась до делегатів Генеральної асамблеї ВФГ з привітанням на міжнародній жестовій мові, говорила про тісну співпрацю з ВФГ і про можливі напрями співпраці.
Потім були призначення двох секретарів, затвердження порядку денного, протоколу Генеральної асамблеї 2007 року в Іспанії, доповіді на Генеральній асамблеї 2007 року, доповіду правління ВФГ про діяльність з 2007 по 2011 р., аудиторського звіту за 2007— 2010 рр. Відбулися і вибори аудиторів на період 2011-2015 гг.
Після цього слово взяв президент Всесвітньої федерації глухих Маркку Йокінен, який почав послідовно звітуватися по дорученнях, даних на попередній Генеральній асамблеї в Мадриді.
Він зауважив, що більшість доручень виконано. В том числі і доручення Фінської асоціації глухих — провести комплекс заходів у зв'язку з прийняттям Конвенції ООН про права інвалідів. ВФГ розіслала всім членам лист з інструкціями відносно дій, члени Ради були залучені до тренінгових і освітніх проектів в країнах Африки, роз'яснюючи, що слід робити у зв’язку з ратифікацією Конвенції. І взагалі звітний період відзначився поліпшенням плідної співпраці з ООН. Був проведений моніторинг положення глухих і їх прав в 7 регіонах. Також за дорученням Фінської асоціації глухих ВФГ забезпечила проекти, які направлені на розширення доступу глухих до освіти, адже 90% глухих дітей не охоплені навчанням. В проекті, в якому задіяні 19 країн африканського континенту, активну роль зіграли скандинавські країни, а також Швейцарія і Нідерланди. Зокрема, Шведська асоціація глухих отримала грант на надання допомоги глухим Африки.
Було скорочено кількість експертів ВФГ: із 29 комісій залишили тільки 9 комісій з основних напрямів, що набагато покращило якість роботи. Було прийнято пропозицію про скорочення кількості днів проведення ГА і Конгресу ВФГ до 5 днів.
Цю частину роботи ГА ВФГ вів делегат із Венгрії, єдиний член Європейського парламенту із числа глухих — Адам Коса. Домовились про те, що по кожній поправці будуть виступи не більше 2 делегатів: один делегат — за варіант, який запропонувала юридична комісія ВФГ на чолі з Й. Андерсоном, а другий делегат повинен мотивувати незгоду з таким формулюванням. Після дискусій по кожному новому пункту Статуту заплановано проведення голосування всім складом делегацій ГА ВФГ.
Змін і поправок до Статуту ВФГ було дуже багато. Впоратися своєчасно за регламентом завадили суперечки через вимоги Італії відзначити в Статуті ВФГ роль цієї країни у створенні Всесвітньої федерації глухих, зокрема, внести текст про те, що перша конференція ВФГ була проведена саме в Римі в 1951 році за ініціативи громадської організації глухих Італії. Сперечалися на цю тему і на попередній Асамблеї в Іспанії, сперечалися і про архів ВФГ в Італії за 1951—1987 гг. Коли приступили до обговорення питань стосовно пропозицій італійської сторони, Маркку Йокинен попросив всіх спостерігачів (вони весь час сиділи за лінією розташування делегатів ГА ВФГ), вийти з залу, навіть заборонив фотографувати і знімати на відео. Почалися дискусії з питання пропозиції італійців в Статуті про першу конференцію, пропонувалося три варіанти. В. Панев – президент Болгарського союзу глухих, виступив з пропозицією: замість детального нагадування про першу конференцію, записати наступне: «перша конференція ВФГ проходила в Римі в 1951 році» і все. За пропозицію Панева голосувала більшість.  Голосування на ГА пройшло наступним чином: хто «за», той піднімає зелену карточку, хто «проти» — червону, хто утримався — жовту.
Були суперечки про перенесення архіву ВФГ, зібраного в Італії за час роботи  керівництва ВФГ в 1951-1987 р.р, в її офіс в Фінляндії. Домовилися про те, що архіви залишаться і в Італії, і в Фінляндії, а секретаріату доручили зробити копії і передати їх у відповідні організації: копії документів ВФГ з 1951 по 1987 гг. — в Фінляндію, а с 1987 по 2011 — в Італію.
Після «італійських» питань запросили в зал спостерігачів, продовжили дебати щодо правок Статуту ВФГ і вимушені були закінчити о 19.00, оскільки  всіх запросили на заходи, організовані Мексикою і Туреччиною — країнами-претендентами на проведення наступного конгресу глухих.
Наступного дня, 17 липня, делегати обговорили пропозиції країн-членів — для включення в план роботи. Частина цих пропозицій була прийнята, деякі — відхилені, в тому числі і пропозиції визнати французьку мову офіційною мовою ВФГ нарівні з англійською. Шведи виступили з пропозицією затвердити прапор для глухих з вертикальними смугами синьо-голубих відтінків різної насиченості. Було доручено шведському представнику врахувати зауваження і представити прапор для затвердження на засіданні бюро ВФГ у 2013 році.
На Генеральній асамблеї був обговорений також програмний документ ВФГ на наступний період діяльності у відповідності з Конвенцією про права інвалідів. В основному увагу в ньому приділялося освіті глухих і дослідженню національних жестових мов.
Програмний документ (підготовлений дуже серйозно, з презентацією) делегати затвердили одноголосно, багато хто подякував за таку програму її розробнику — Джозефу Мюррею — сорокалітньому глухому професору Галлодетського університету, старожилу в складі бюро ВФГ (він був у складі бюро протягом 16 років, почавши роботу з дитячого Міжнародного табору при молодіжній секції ВФГ).
Ближче до вечора почалася найдраматичніша частина — вибори країни, яка прийматиме наступний Конгрес, а також вибори президента і нового складу бюро Всесвітньої федерації глухих.
Німеччина, Мексика, Туреччина показали відеоролики і вели активну агітаційну роботу за можливість проведення Конгресу в своїх країнах, виконуючи головні вимоги ВФГ: наявність листа-підтримки за підписом президента країни, наявність стартового капіталу в 35 тис. євро, наявність будинку, який вмістив би в себе не менше 5 тис. чоловік і, звісно, близьке розміщення готелів до місця проведення Конгресу.
Мексика обіцяла безкоштовний проїзд із аеропорту в готель. Німеччина — знижки для бідних країн, Туреччина — доступні ціни по всіх послугах. На наступний день, коли голосували за країну проведення Конгресу, більше голосів набрала Туреччина — 42. За Мексику було віддано 12 голосів, за Німеччину — 10. Турки бурхливо святкували перемогу, перервавши на 5 хвилин роботу Конгресу.
Без сумнівів, що через 4 роки в столиці Туреччини буде набагато більше делегатів, в тому числі і із країн-республік колишнього Союзу. Українська делегація, звичайно, голосувала за «турецький варіант», як найбільш доступний для нас і який дозволяє не обмежуватися тільки 2 делегатами, а направити на Конгрес для обміну досвідом і для виступів з доповідями в секціях за напрямами максимальну кількість учасників.
Далі всі перейшли до виборів президента, віце-президента і нового складу бюро ВФГ, які закінчились дуже пізно. На посаду президента претендували три особи: Колін Аллен із Австралії, вищезгаданий американець Джозеф Мюррей і англієць Тьєррі Рілей. Основними претендентами на посаду Президента ВФГ були Колін Аллен і Джозеф Мюррей.
Новим головою Всесвітньої Федерації глухих був обраний Колін Аллен, який набрав 42 голоси. Цікаво, що Мюррей дуже відстав від суперника, хоча в своїй дуже виразній промові він посилався на ресурси Галлодетського університету, який обіцяв йому всебічну підтримку. Очевидно, на користь австралійця зіграв той факт, що він був активно зайнятий у реалізації грантів, виділених урядами Фінляндії і Швеції для надання допомоги африканським країнам в підтримку глухих, особисто багато разів їздив по країнах Африки, представників яких було дуже багато на Конгресі в Дурбані.
На посаду віце-президента претендували 4 особи: президент Мексиканської організації глухих Жозе Санабриа Рамос, представник Американської організації глухих Джозеф Мюррей, представник Британської організації глухих Тьєррі Рилей і президент Південноафриканської організації глухих Вільма Ньюхаудт-Дручен. Знову переміг претендент, який має суттєву підтримку представників із країн Африки. Набравши 50 голосів, Вільма Ныохаудтт-Дручен виграла вибори з великим відривом від Джозефа Мюррея, котрий посів друге місце.
Членами бюро ВФГ стали нові особи, крім тих, які були раніше в його складі – Ханне Квитаер, голови Норвежської організації глухих, і Джозефа Мюррея, представника Національної асоціації глухих США. Це Каіса Аланне (Фінляндія), Хасан Дікева (Туреччина), Жозе Санабріа Рамос (Мексика), Тьєррі Рілей (Великобританія), Рамеш Лал Шреста (Непал), Мустер Небойса Вавра (Боснія і Герцеговина) і генеральний секретар Регіонального секретаріату ВФГ по Східній Європі і Середній Азії (РС СЕСА) Дмитро Ребров.
Далі відбулася церемонія нагородження — вручення дипломів на звання «Почесний Президент ВФГ» колишнім президентам ВФГ: Йорку Андерсону, Ліизе Кауппінен і Маркку Йокинену. А звання «Почесний член ВФГ» отримали віце-президент ВФГ іспанець Феліціано Сола Лімиа і член старого складу бюро — швед Томас Хедберг, експерт з жестової мови, автор шведського жестівника.
Після завершального слова Маркку Йокинену всі в 21.00 пішли на захід, присвячений 60-річчю з дня створення ВФГ. Найприємніший момент на заході — презентація книги про історію Всесвітньої федерації глухих за 50 років, виданої за фінансової допомоги Національної організації глухих Америки. Книгу написали професор Галлодетського університету, глухий Джек Гэннон при підтримці своєї дружини Розалін.
Після Генеральної асамблеї ВФГ проходив XVI Всесвітній конгрес Всесвітньої федерації глухих під девізом «Глобальний ренесанс глухих».
19 липня — день, посвячений освіті глухих. Першим виступив президент Галлодетського університету Аллан Гурвиц (до переведення в Галлодетський університет пан Гурвиц працював віце-президентом Рочестерського інституту технології і директором Національного технічного інституту для глухих) з доповіддю «Формування нових стратегій: від досліджень — до практики». Чимале місце в доповідях в цей день було приділено білінгвальній освіті.
Робота в секціях 20-го числа була присвячена жестовій мові і дослідженням культури глухих. Блок «Досягнення легального визнання жестової мови» курирувала новий член ради ВФГ — Каїса Аланне із Фінляндії. Це напрям дискусій пропонує дослідження конкретних випадків успішних рішень в плані досягнення офіційного визнання жестових мов і впливу такої значної події на життя глухих людей. Основний смисл виступів полягав в тому, що без державної підтримки жестової мови неможливо провести роботу з надання рівних прав і можливостей глухим, розвитку і розширення їх доступу до освіти, інформації.
А блок «Чому Глухий?» вела знаменита американська глуха дослідниця, доктор Керол Падден, тому в цій секції було дуже багатолюдно. Були представлені цікаві дискусії на тему: «Чому повинні існувати глухі люди? Що пропонують світу глухі люди? Чому світ буде виглядати бідним без присутності глухих людей?».
20 липня всі відвідали школу Фултон для глухих, яка знаходиться під Дурбаном. В далекі роки бездітна сім'я Фултон передала свою велику садибу під школу для дітей з порушеннями слуху. При головному вході в школу висить великий портрет сім'ї Фултон і старовинний ключ в рамці з датою відкриття школи — 31 грудня 1959 року. Довгі роки школа була приватною, тут вчилися діти багатих батьків, в основному, білих. На сьогодні в школі 108 дітей. Всі дуже пишаються випускником школи Теренсом Паркіним — феноменальним спортсменом; переможцем 4-х Дефолімпійських ігор серед глухих з плавання.
Зараз школа входить в структуру державного управління, фінансується за рахунок бюджету, але батьки повинні заплатити внески один раз на рік — 14 тис. рандів (приблизно 17 тис. грн.). В школі працюють 4 глухих учителі і 8 глухих асистентів. Вчителька із Фултон-школи Анне Реурлас була задіяна в оргкомітеті ВФГ, в секції по проблемах освіти глухих. За її допомогою ми дізнались детально про школу, про систему навчання. Всього в ПАР 42 школи для дітей з порушеннями слуху.
Наступний день Конгресу, 21 липня, був присвячений темі «Країни, що розвиваються», працювали дві профільні секції: «Зміцнення соціально-економічного положення» і «Інтелігентне улагодження конфліктних ситуацій».
22 липня тема дня — «Права людини», працювали чотири секції по правах інвалідів, жінок, молоді і дітей, а також секції: «Особливі групи по інтересах» (етнічні групи, глухі з психічними розладами, особи нетрадиційної орієнтації, перекладачі ЖМ, діти глухих батьків, сім’ї і престарілі глухі, сліпоглухі).
Після завершення Конгресу всі тексти доповідей і дискусій будуть опубліковані на сайті ВФГ, як було з матеріалами на Конгресі в Іспанії в 2007 році.
По традиції, на Всесвітньому Конгресі ВФГ працювала виставка виробів декоративно-прикладного мистецтва і живопису. Були також стенди з інформацією про досягнення в області соціальної роботи, вивчення жестової мови, діяльності організацій глухих, шкіл, туристичних фірм, видавництв. Продавали вироби народних промислів, різні вироби, зроблені народними умільцями ПАР. Широкий вибір виробів пропонували представники Угандського товариства глухих (пам'ятаєте Амброза Мурангира?). Особливу зацікавленість викликав у всіх відвідувачів  стенд, посвячений розробці відеоматеріалів про вивчення національної жестової мови в ПАР.
23 липня, на піщаному березі океану, під навісом тимчасового павільйону, був організований прощальний вечір, на який прибули багаточисленні учасники Конгресу. Там, на пляжі, на піску, під гучну музику всі танцювали запально, по-африканськи.
24 липня — останній день Конгресу. На церемонії його закриття на сцену піднялися Маркку Йокінен і Колін Аллен в одязі зулуських воїнів — з бутафорськими щитами і списами — на цей маскарад їх підбили організатори. Незважаючи на трохи комічний вигляд, старий і новий президенти трималися з гідністю, вручаючи в дуже незвичайних нарядах вищі нагороди ВФГ особам, які особливо відзначилися на ниві служіння глухим людям. В їх числі, наприклад, перший президент Всесвітньої асоціації перекладачів ЖМ Ліз Скотт-Гібсон із Шотландії, спеціаліст в області освіти доктор Крістіна Свартхолм із Швеції, іспанець Фелісіано Сола Ліміа і інші. Великий хрест ВФГ був вручений Федерації глухих ПАР. Потім був невеликий концерт з номерами, які знайомили з елементами південно-африканської культури (так було і на відкритті Конгресу).
Усі прощалися з думкою про зустріч в столиці Туреччини — Стамбулі. Без сумніву, Україна поїде на наступний Конгрес у більш розширеному складі.
 
І.І.Чепчина, делегат Генеральної асамблеї ВФГ
Переглядів: 1291 | Додав: usllab